nznisan

13.12.2007

Дбайливці порядку хочуть заборонити сайєнтологів

Сайєнтологічна церква в Німеччині в ці дні виявилася в центрі уваги суспільства. Із середини 2000-х років німці активно сперечаються про можливості заборони цієї організації. І отут наприкінці минулого тижня своє вагоме слово сказали ті, що зібралися на засідання в Берліні міністри внутрішніх справ федеральних земель.

Джерело: http://www.vremya.ru/2007/229/5/194079.html

Коментарі: За даними федерального відомства по охороні конституції, сайєнтологічна церква нараховує в Німеччині 5-6 тис. членів й 20 опорних пунктів. Міністри звернулися в підлеглі їм федеральні й земельні органи охорони конституції з проханням уважніше спостерігати за можливою екстремістською діяльністю сайєнтологічної церкви в Німеччині, щоб на основі нових даних представити свіжі висновки про її сумісність із законом. Відомо, що ця організація несе непряму загрозу політичному укладу республіки. Сайєнтологія в Німеччині працює над тим, щоб завоювати політичну владу та вплив. На мою думку, перед Урядом ФРН постала складна задача: по-перше –захистити державу від псевдо ідеології , а по-друге – вирішити пекучу проблему дипломатичним шляхом. Зараз на території багатьох країн існує велике різноманіття релігійних об’єднань та сект. Це вже нікого не шокує, бо є одним з показників демократичного устрою держави та міжнародного суспільства взагалі. Кожний має право на певну релігійну приналежність, якщо це, звичайно не зашкоджує іншим індивідам. Є інформація про те, що організація сайєнтологів прагне обмежити або зовсім виключити такі істотні волі людини, як людське достоїнство або рівні права. Я вважаю, це неприпустимо. Сайєнтологія переважно направлена на „обробку молодих умів”, які найлегше піддаються впливанню. Залишається тільки сподіватися, що молодь матиме достатню освіченість в даному питанні і не підтримає підступні плани псевдо ідеологів.

Путін схвалив „спадкоємця”

10 грудня 2007 | 22:16

Ірина Юсупова, Подробности - тв

У Росії ще не було президентських виборів, але вже, схоже, ясно, хто буде наступним президентом. Як претендент на цей пост нинішній голова російської держави Володимир Путін підтримав першого віце-прем'єра Дмитра Медведєва. Цю кандидатуру висунули відразу чотири пропутинські політичні сили. Політологи й експерти вже заявили: Медведєв оптимальна кандидатура для Путіна, якщо він захоче повернутися.

Джерело: http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2007/12/12/481533.html

Медведєв просить Путіна стати прем'єром

11 грудня 2007 | 20:16

Подробности-тв

Здається, розв'язалася інтрига про те, чим буде займатися Володимир Путін після закінчення строку своїх президентських повноважень. Перший віце-прем'єр Дмитро Медведєв оголосив: після перемоги на президентських виборах він попросить очолити уряд - саме Путіна. Сам Володимир Путін учора схвалив кандидатуру Медведєва на президентську посаду.

Джерело: http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2007/12/11/481231.html

 

13.12.2007

Кавказ виявив покірність

Главам гірських республік вигідний тандем Медведєв – Путін

Президент Чечні Рамзан Кадиров, що багаторазово пропонував переглянути норму федеральної Конституції про обмеження президентських строків і продовжити повноваження Володимира Путіна, здається, удоволений тим проектом схеми наступності влади, що поступово знаходить обриси: президентом Росії стане Дмитро Медведєв, а прем'єром - діючий президент. Із традиційною кавказькою чуйністю, не кваплячись негайно клястися в незмінній вірності ймовірному спадкоємцеві, пан Кадиров все-таки пролив покладену дещицю єлею, назвавши першого віце-прем'єра "людиною слова", а вибір Путіна й чотирьох партій - політичною мудрістю.

Джерело: http://www.vremya.ru/2007/229/4/194003.html

Коментарі: Вибори в кожній країні – це завжди шлях до нових реформ, вдосконалення політичного та економічного устрою держави. В Російській Федерації курс таких реформ вже обрано Володимиром Путіним. Недивно, що закінчуючи свої повноваження на посту Президента, Путін запропонував на цю посаду свого спадкоємця – Дмитра Медведєва, який, безумовно, продовжить всі починання попереднього Президента. В свою чергу, Медведєв запропонував Путіну місце Прем’єр-міністра Росії. Мені здається, що це дуже розумний та далекоглядний крок. Було б занадто нерозумно, політика, що має авторитет в усім світі, що підняв Росію на рівень світових держав, залишити в спокої, дати йому можливість піти на пенсію, у той час як він у розквіті сил, знань, здатностей і може продовжити курс політичних й економічних реформ.

15.12.07

Експерти: США очікує економічну кризу

Джордж Сорос на лекції в Нью-Йорку оголосив, що американці "зайняли величезну кількість грошей і тепер до нас прийшов рахунок". Керуючий найбільшим у світі фондом облігацій PІMCO Білл Гросс у той же день попередив про ризик дефолта по 250 мільярдам доларів ризикованих іпотечних кредитів. Він зрівняв можливу кризу з падінням ринку нерухомості в Японії на початку 1990-х; це привело до затяжної економічної стагнації.

Джерело: http://www.kievrus.com/index.php?action=razdel&razdel=16&subrazdel=78&art_id=26&lang=rus

Коментарі: США - наддержава із самими потужними у світі економікою й збройними силами. Більшу частину XX ст. країна лідирувала в багатьох областях, у тому числі й промисловому розвитку. Маючи імідж сильного актора та серйозного супротивника на міжнародній арені, США постійно впливають на хід подій та обставин в інших країнах. З одного боку така політика повинна сприяти розвитку та укріпленню позицій держави в міжнародних відносинах (за принципом – „перемагає сильніший”), але з іншого боку – вимагає великих фінансових внесків на реалізацію особистих планів. На мою думку, постійна участь у війнах (Афганістан, Ірак) та військових змаганнях призводить до виснаження економічних ресурсів держави та неподобств зі сторони народу з приводу такого типу політичного курсу. Сукупність цих негативних факторів є основним чинником початку тривалої кризи в США.

Current Mood: happy

Сектор Газа заздалегідь не визнає результати ізраїльсько-палестинських переговорів

Подробности
Подробиціам: Взгляд

Влада сектора Газа заявила, що заздалегідь відмовляється визнавати рішення близькосхідного форуму, що намічений у вівторок у США за участю лідерів Ізраїлю й Палестини.

На з'їзді ісламістів, що був скликаний напередодні в піку міжнародної зустрічі в Анаполісі, було присутнє практично все керівництво заколотного руху ХАМАС, одноосібно контролюючий сектор Газа й 1,5 мільйона його жителів.

"Наш народ вважає, що конференція в Аннаполісі буде марної, і її рішення, що ущемляють наші права, не будуть мати обов'язкової сили для нашого народу", - сказав прем'єр-міністр Ізмаїл Ханія.

Ханія керує кабінетом ісламістів, що після червневого перевороту був розпущений главою Палестинської національної адміністрації Махмудом Аббасом, але продовжив роботу в секторі Газа. Після розмежування з ХАМАС під владою Аббаса й сформованого їм уряду Салама Фаяда залишився тільки Західний берег ріки Йордан.

Ханія, його однопартійці й представники ідеологічно близьких рухів підписали декларацію, у якій відмовилися визнати за Аббасом право йти на які-небудь поступки в ході майбутніх переговорів з Ізраїлем. Форум в Аннаполісі розглядається як відправна крапка для поновлення мирного діалогу після семи років перерви на другу "інтифаду" - повстання палестинців проти ізраїльської окупації.

Із трибуни з'їзду в Газі представники політичного керівництва ХАМАС Осама аль-мзени й Махмуд аз-Захар висловилися за продовження збройного опору й назвали зрадниками тих, хто погодиться співробітничати з Ізраїлем.

Коментарі: Арабо-ізраїльський конфлікт став однією з найбільш важливих проблем ХХ століття. Після масового знищування євреїв Гітлером міжнародне товариство надало допомоги в створенні єврейської держави в Палестині. Євреї бачили тут свою історичну батьківщину, а місцеві араби вважали ці землі незаконно віднятими в них.

На мою думку, це питання носить складний і дуже суперечливий характер. В листопаді 1947 року Палестина була розділена на дві незалежних держави: арабську та єврейську. Після проголошення створення Ізраїлю зразу почалася його війна з арабами. Як ми бачимо, ці суперечки існують і сьогодні. Мені здається, цю проблему треба вирішувати тільки дипломатичним шляхом, поступово приходячи до компромісу. Складно бути експертом з цього питання. Але я хочу сказати одне: „Тільки правителі держав зможуть розв’язати ці суперечки, а духовенство має допомогти їм в цьому. Бо для цих народів релігія – це своєрідна карта життя, найбільш впливова частина людського буття». Зрештою, зло народжує зло –і цим все сказано.
Джерело: http://podrobnosti.ua/power/intpol/2007/11/26/477077.html

Current Mood: mischievous

The New York Times: В Укране ушанували пам'ять жертв Голодомору

Подробности
Подробиці: InoPressa

Тисячі людей з усією України зі свічами в руках зібралися в суботу на площі в Києві, щоб ушанувати пам'ять мільйонів людей, які загинули від недоїдання під час інспірованого радянською владою 75 років тому голоду.

Звертаючись до народу, президент Віктор Ющенко знову призвав міжнародне співтовариство визнати Голодомор - тобто повальну смертність від голоду - актом геноциду. "Ми не недооцінюємо масштаби цього горя, але й не переоцінюємо їх", - сказав Ющенко.

Статистичні дані по Голодомору, які довгий час трималися радянською владою в секреті, дотепер є предметом суперечок серед істориків і політиків, як у межах України з її 47 мільйонів жителів, так й в інших країнах колишнього СРСР.

Коментарі: Я не можу не погодитися з тим, що Голодомор – це страшне явище в історії будь-якого народу. Досить складно уявити всі страждання, що прийшлися на долю України під час цього лиха. Залишається тільки щиро співчувати жертвам голоду та шанувати їх пам’ять. Але є багато людей, які змогли перемогти ту чуму і зберегти собі таке дорогоцінне життя. Вони зараз з нами, згадують про це зі сльозами великого жалю на очах і з болем у серці.

Одні впевнені, що голод був спрямований проти українців як народності. Інші затверджують, що влада хотіла винищити приватних землевласників як клас і що за допомогою експортного зерна СРСР намагався оплатити швидку індустріалізацію, що була досягнута ціною голодної смерті мільйонів громадян цієї країни.

Безперечно проведений мітинг має велику користь тому, що подібні акції відкривають міжнародному суспільству правду нашої під час жорстокої, але реальної історії. Без минулого не може бути дійсності, а тим паче майбутнього. Я вважаю, що насамперед висновки з цих жахливих подій має зробити наш сучасний Уряд та Президент. Зараз ми маємо змогу спостерігати нестабільність у всіх сферах України: економічній, соціальній, політичній. Погіршується рівень життя населення і знову страждають невинні люди. Знайома ситуація, правда? Пенсіонери не можуть забезпечити собі гідне існування, придбати необхідні медикаменти, отримати безкоштовну кваліфіковану медичну допомогу. Багато хто помирає саме від цього. Ми не бережімо наше суспільство. Уряд вирішає особисті проблеми, „змагається за портфелі”, забуваючи про своє пряме призначення – забезпечення повноцінного життя українському народу. Хотілося б вірити, що цей мітинг, присвячений жертвам голодомору, був щирим і відвертим кроком Президента до народу, а не «красивим жестом», який відволікає суспільство від насущних проблем.
Джерело:http://www.podrobnosti.ua/outeropinion/2007/11/26/476858.html

Президент Венесуели став героєм чергового дипломатичного скандалу

Подробности-ТВ

Дипломатичний скандал. Венесуела ускладнила відносини ще з однією державою. Президент Уго Чавес вирішив заморозити відносини із сусідньою Колумбією після того, як його відсторонили від посередницької місії на переговорах з повстанцями. Чавес обвинуватив президента Колумбії в тім, що той намагається зробити його "козлом відпущення" за провал переговорів.

Президенти посміхаються й тиснуть один одному руки: це зустріч лідерів Колумбії й Венесуели всього три місяці назад. На ній Альваро Урибе просить Уго Чавеса стати посередником на переговорах з повстанцями.

Зараз ні про які рукостискання не може йти й мови. Колумбія вирішила відмовитися від послуг Чавеса: тут з жалем констатують - розмови ні до чого не привели. У результаті  президент Венесуели в гніві заявляє, що заморожує відносини з Колумбією.

Коментарі:

Як на мою думку, досить складна ситуація виникла між цими двома державами. Кожний президент має якесь своє особисте ставлення з приводу назрілого конфлікту . Відомо, що Венесуела отримує значну підтримку половини миру – міжнародних організацій, урядів країн Латинської Америки, влади Франції, Євросоюзу та Китаю. Це не яби яке підгрунтя для ведення успішної політики в країні. Але що відбувається насправді? Колумбія - друга за останнім часом країна, з якої Уго Чавес вирішив заморозити відносини. Іспанія опинилась на першому місці. Хіба личить державі мати скандальний імідж на міжнародній арені? Зрозуміло, що ні. Президент Альваро Урибе висловив прохання Венесуелі для надання нею антитероритичної підтримки, яка базується на ліквідації повстанського руху та налагодження внутрішньої ситуації у державі. Чавес дав згоду, але в самий рішучій момент ніяких результативних дій не зробив. Зараз тамтешні повстанці тримають у заручниках 45 чоловік - серед них іноземці. Замість вимагають випустити з в'язниць п'ятсот своїх бойовиків. Мені здається, президент Чавес деяким часом переплутав дипломатичні відносини з демонстрацією власного характеру. Він не має права розпалювати вогонь ненависті на всьому континенті. Сьогодні він критикує Іспанію та Колумбію, завтра США, а післязавтра – Болівію, Мексику та Перу. Незрозуміло тільке те,що Уго Чавес прискіпливо відноситься до всіх країн континенту і засуджує імперіалізм, але в той же самий час будує у Венесуелі власну імперію. 
Джерело: http://www.podrobnosti.ua/podrobnosti/2007/11/26/477074.html

 fhgfjuy

ghghvgjbgh